1.Раніше американський етикет припускав, що каблучку на заручини наречений вибирає сам, або дарує успадковану сімейну реліквію.

2. Зараз все частіше дівчата намагаються натякнути невитонченими способами, яку саме каблучку хочуть бачити на своєму безіменному пальці (найвірніших з них — журнал з рекламою каблучки під пультом телевізора).

3. Стародавні римляни вірили, що всередині безіменного пальця є «vena amoris» («вена кохання»), яка йде прямо до серця — звідси пішла традиція носіння там заручної каблучки і, пізніше, обручки.

4. Під час весільної церемонії наречений одягає нареченій знову таки на безіменний палець обручку (весільну) каблучку і тоді дві каблучки носяться разом. Або ж заручна каблучка знімається, а замість її наречений одягає обручку (а заручна забирається, або носиться на іншій руці).

5. На правій руці обручки та заручні каблучки носять у країнах Центрально-Східної Європи, католики в Австрії, а також, зокрема, в Україні, Польщі, Чилі, Греції, Іспанії, Індії, Німеччині, Венесуелі та ін. На лівій руці обручки носять у країнах: Бразилія, Франція, Ірландія, Канада, Мексика, Словенія, Швеція, США, Великобританія, Італія.

6. Класичною каблучкою для заручин вважається каблучка з дорогоцінного металу (золота, білого золота, платини) з великим діамантом. Таку вперше подарував у 1477 року імператор Максиміліан I Марії Бургундській як обручку.

7. Діамант (від французького brillant — блискучий) — алмаз, якому за допомогою обробки надано спеціальну форму, що максимально виявляє його природний блиск і має не менше 17 відполірованих граней.

8. Великий діамант, вправлений в прикрасу окремо, без іншого каміння, називається солітером. (Читати як солітЕр - від франц. Solitaire, від лат. Solitarius - самотній). Вага солітера зазвичай більше 2 карат.

9. Вага діамантів (і взагалі, дорогоцінного каміння) вимірюється в каратах (ct). 1 ct дорівнює 0.2 г. Великі камені (1 карат і більше) найчастіше оцінюються за кольором і чистотою, а дрібні (масою до 0.29 карат) і середні (від 0.30 до 0.99 карата) - за вагою.

10. До дорогоцінних відносяться такі природні камені: алмаз, смарагд, рубін, сапфір, олександрит, перли, бурштин.

11. Найпопулярніша форма ограновування діаманту — кругла — стала класикою і стандартом обмежувальної промисловості, оскільки найбільш продумана щодо оптичних властивостей, тобто. виблискування, сцинтиляції, ігри, але є найнеекономічнішою і відповідно найдорожчою через те, що при ограновуванні круглого діаманта зазвичай сточується в безповоротні втрати більше половини від маси вихідного алмазу. Цей вид ограновування має 57 граней (або 58, якщо рахувати рундист) — 33 у верхній частині і 24 у нижній, завдяки чому властивості алмазу виявляються найвищою мірою. Трикутні аспекти діаманта влаштовані так, щоб передавати світло від основи каменю через його вершину, завдяки цьому такий камінь має найяскравішу гру з усіх форм огранювання.

12."Принцеса" - це сучасна класика чистих квадратних ліній і, звичайно, гарного блиску. Була вигадана в Лондоні за часів шістдесятих. За своєю грою «принцеса» дуже схожа з круглим діамантом, оскільки має велику кількість блискучих граней (від 49 до 144). Тому даний вид огранювання відмінно підходить тим, хто віддає перевагу квадратним або прямокутним формам, але при цьому хоче отримати такий же блиск, як при круглій формі огранювання діаманта.

13. Якщо огранити камінь у форму, близьку до природної, то втрат сирого матеріалу поменшає. Тому протягом довгого часу ювеліри всього світу постійно винаходили нові і не менш красиві форми огранювання, які називаються фантазійними. Наприклад, ограновування “Ізумруд”. Цей елегантний вид огранювання в стилі арт деко отримав свою збиваючу з пантелику назву у 20-ті роки 20 століття, коли так піддавали огрануванню переважно смарагди. На відміну від круглої, це ограновування має меншу гру, зате ширші та більш яскраві спалахи світла. У зв'язку з тим, що ограновування досить відкрите (гладкий верх і ступінчасті бічні грані), при покупці такого діаманта важливо приділяти увагу якості каменю, так як тріщини і невисока якість огранювання стають помітними навіть неозброєним оком.

14. Ограновування Ашер - це ступінчасте огранювання, квадратний різновид ограновування “Ізумруда”, що має більше ярусів і зрізані по діагоналі кути. Старомодний шарм стилю арт-деко і сліпуча діамантовість роблять її все більш популярною. Ця елегантна форма була розроблена у 1902 братами Ашер (Asscher) з Голландії, які гранили алмази для королівської родини Британії. В ідеалі оправа для діаманта «Ашер» не повинна приховувати унікальні кути, що зрізані.

15. Менш поширене квадратне ограновування “Кушон” має скошені сторони та закруглені кути. Цей діамант виблискує не спалахами, а м'яко. Виглядає особливо виграшно в обрамленні дрібними діамантами.

16. Ограновування "Овал". Найчастіше ця форма використовується для огранювання великих каменів, щоб уникнути зайвого сточування, а також для закріплення в каблучку, сережки та підвіски. Овальний діамант, як правило, дешевше порівняного за вагою круглого, але набуває все більшої популярності через модну нині "вінтажність", і після того, як каблучку з ограненим таким чином діамантом підніс Кеті Холмс Том Круз.

17. Ограновування "Груша". Діаманти, ограновані у формі груші, часто використовуються у підвісках та сережках. Для каблучок використовуються великі діаманти і носять їх гострим кінцем нагору. Заручні каблучки з грушоподібними діамантами рідко складають сети з обручкою, оскільки нижня частина каменю (т.зв. павільйон) дуже масивна, щоб можна було безперешкодно одягнути другу каблучку. Однією із щасливих власниць такої платинової каблучки з діамантом-грушею є небайдужа для наречених Кетрін Хейгл (Katherine Heigl).

18. Діамант "Серце". Безперечно, найромантичніший вибір. Ще Луї XIV у своїй багатій колекції мав серцеподібні діаманти. Але своє неповторне сяйво цей стиль огранювання набув на початку XX століття, коли методи обробки алмазів покращали. З таким діамантом зробив пропозицію Памелі Андерсон Кід Рок.

19. Назва ограновування "Маркіз" прийшло до нас з Версаля XVIII століття, коли придворні носили каблучки у формі човника. Огранювання також сходить до часів короля Луї XIV, який хотів одружитися з Маркізою де Помпадур і наказав створити діамант, схожий на усмішку Маркізи. Сьогодні такі діаманти носять як вертикально (що візуально подовжує пальці), як, наприклад, Вікторія Бекхем, або горизонтально, покриваючи відразу кілька пальців, як носить свій 10-каратний діамант "Маркіз" Кетрін Зета-Джонс.

20. Огранювання "Радіант" (що в перекладі означає сліпучий) - такий діамант гідний своєї назви, поєднуючи в собі довгі, короткі, східчасті та трикутні грані, він переломлює багато світла. Це огранювання має восьмикутний контур і часто використовується для алмазів фантазійних кольорів, оскільки дозволяє покращити колір.

21. Ограновування "Триліант" (або трильйон) - ефектне клинне огранювання. Вперше розроблений в Амстердамі, дизайн ограновування може варіювати в залежності від природних характеристик діаманта та особистих уподобань огранювача. Це може бути як традиційна трикутна форма з гострими кутами, так і більш закруглена форма. Трильйони часто використовуються як бічні вставки в каблучках з великим каменем.

22. Ограновування “Троянда” — перша форма огранювання, в якій фасети є тільки у верхній частині, а нижня є плоско відшліфованою основою. Назва цієї форми пояснюється подібністю розташування граней у камені з пелюстками троянди. В наш час використовується рідко і лише при обробці невеликих фрагментів каменів. З цим огранюванням виконано багато каблучок у стилі антик.

23. Якщо огранити діаманти різними формами огранювання, але при цьому витримати для них однакову масу, то одні здаватимуться візуально більше, ніж круглий, наприклад: маркіз або триліант, інші менше, наприклад: принцеса.

24. Найчастіше для класичних кілець з великими діамантами використовується кріплення "кріпанка" - камінь закріплюється виступаючими стійками - "кріпанами". У такій оправі вставка візуально збільшується і краще висвітлюється.