Серед усіх різновидів ювелірних прикрас особливою популярністю користуються каблучки, які в свою чергу є ідеальним варіантом для подарунка. Цю ювелірну прикрасу купують як без приводу, так і з нагоди певних урочистостей: на день народження, Новий рік, день весілля та інші значущі події. Однак необхідно відзначити, що мало хто хоче купити просто каблучку, практично кожен потенційний покупець хотів би в ідеалі придбати каблучку з дорогоцінним або напівдорогоцінним камінням. У даному випадку універсальним та безпрограшним варіантом покупки для подарунка у середній ціновій категорії стане каблучка з фіанітом. Однак перед покупкою бажано поцікавитися, що це за камінь, які його властивості та особливості.
Походження фіаніту
Камінь, який за своїми характерними особливостями дуже схожий на діамант, був вперше отриманий в лабораторних умовах у 1968 році. Саме на той час талановиті вчені Радянського Союзу проводили дослідження з одержання мінералів у штучних умовах. Отриманий камінь настільки був гарний і так нагадував діамант, що чутка про нього швидко поширилася за межі лабораторій і він стрімко та надовго увійшов до ювелірної моди.
А сама назва каменю – фіаніт, не що інше, як скорочена назва інституту, де вперше виростили кристал ФІАН – Фізичний інститут Академії Наук СРСР імені П.І. Лебедєва. Зрозуміло, низька ціна штучного каменю, виробленого в лабораторії, дуже виграшно виділила вироби з ним серед прикрас із коштовним камінням. І навіть варто згадати, що наприкінці минулого століття традиційним подарунком від родичів на повноліття була невелика каблучка з фіанітом.
Якщо говорити мовою фізики, то фіаніт є кубічним діоксидом цирконію, сила заломлення світла якого дорівнює 2,15-2,25, водночас у діаманта вона становить 2,41. Як видно неозброєним оком значення практично однакові і навіть огранювання фіаніту, як правило - кругле, відповідно має менше граней і вони візуально двояться. Зрозуміло, для звичайної людини - середньостатистичного обивателя, який має лише поверхове уявлення про дорогоцінні і напівдорогоцінні камені, не складно переплутати фіаніт з діамантом, настільки ці камені схожі. Однак якщо придивитися уважно, відмінність буде насамперед у тому, що фіаніт блищить, а справжній діамант «грає на сонці», оскільки цей мінерал набагато сильніше заломлює промені світла.
Крім СРСР розробкою та вирощуванням штучного каменю займаються і за кордоном, варто зазначити, що аналогами фіаніту є цирконіт, джеваліт та даймонсквай. Більше того - такий камінь присутній і в природі, де він отримав назву тажераніт, за географічним місцем, де був знайде перший екземпляр - Тажеранську ущелину в Прибайкаллі. Однак проводити видобуток природного мінералу фінансово невигідно через відносно нижчу собівартість лабораторного каміння.
Види та характерні особливості фіаніту
Відмінними фізичними властивостями каменю є його не окислюваність, твердість та тугоплавкість. Саме добрий опір окисленню дозволяє використовувати камінь не тільки в ювелірній промисловості, а й у медицині, зокрема у виробництві оптичних лінз.
Наступною характерною рисою властивостей фіаніту є те, що в лабораторії йому можуть надати практично будь-який колірний відтінок, і навіть це ніяк не позначиться на його властивостях і довговічності. На сьогоднішній день фіаніт виробляється приблизно в 20 колірних відтінках, а найбільш популярні наступні:
- жовтий, який виходить за допомогою міді та досить часто в ювелірній промисловості замінює цитрин;
- коричневий завдяки додаванню титану;
- рожевий, досягається за допомогою ербію та неодиму;
- синій, що замінює сапфіри;
- лавандовий, у природі немає аналога серед мінералів;
- чорний, дуже схожий на чорний алмаз або карбонадо.
